усувати — I а/ю, а/єш, недок., усу/нути, ну, неш, док., перех. 1) Доводити що небудь до зникнення, припиняти існування; ліквідувати. || Виключати, викидати звідкись. 2) Так чи інакше позбавлятися когось (відстороняти від якоїсь діяльності, справи,… … Український тлумачний словник
усувати — I = усунути 1) (що доводити до зникнення, припиняти існування), ліквідувати, зліквідувати, викреслювати, викреслити 2) (кого так / інакше позбавлятися когось), позбуватися, позбутися, відстороняти, відсторонювати, відсторонити, у[в]бивати,… … Словник синонімів української мови
поправляти — я/ю, я/єш, недок., попра/вити, влю, виш; мн. попра/влять; док., перех. 1) Надавати чому небудь потрібного, правильного положення. || Надавати належного вигляду чому небудь розкиданому, зім ятому, заплутаному; усувати безладдя. || Класти що небудь … Український тлумачний словник
прибирати — а/ю, а/єш, недок., прибра/ти, беру/, бере/ш, док. 1) перех. і неперех. Порядкуючи в якому небудь приміщенні, надавати йому охайного вигляду. || перен. Опоряджати, обладнувати що небудь. || Складаючи належним чином, застеляти (звичайно постіль).… … Український тлумачний словник
відвертати — а/ю, а/єш, недок., відверну/ти, ерну/, е/рнеш, док., перех. 1) Повертати, відводити що небудь убік від кого , чого небудь. || Спрямовувати в інший бік. Відвертати носа. 2) розм. Відвалювати або зсувати що небудь убік. || Відрізуючи, відкидати… … Український тлумачний словник
знімати — і рідко ізніма/ти, а/ю, а/єш, недок., зня/ти, зніму/, зні/меш і рідко ізня/ти, ізніму/, ізні/меш, док., перех. 1) Діставати, брати зверху або з поверхні чого небудь те, що там лежить, висить, стоїть і т. ін. || Прибирати, видаляти що небудь з… … Український тлумачний словник
елімінувати — Елімінувати: виключати [54] виключити [48;XX] За мою допись «Kraju» народовці зняли було велику бучу, хотіли другий раз елімінувати мене, та одумались, бачачи, що се було б разом і сумно, і смішно [XX] вилучати, усувати [46 1] усувати, виключати… … Толковый украинский словарь
звільняти — I = звільнити 1) (кого н. з під арешту, із в язниці, від якоїсь залежности тощо), випускати, випустити, відпускати, відпустити; позбавляти, позбавити (від чогось небажаного); вивільнювати, вивільняти, вивільнити, емансипувати (від якоїсь… … Словник синонімів української мови
позбутися — I = позбуватися (кого чого звільнитися від когось / чогось небажаного, зайвого тощо), позбавитися, позбавлятися, збутися, збуватися, усунути, усувати (кого що), визволитися, визволятися (від кого чого), подолати (що), ліквідувати (що),… … Словник синонімів української мови
лагодити — годжу, диш, дит, Пр. 1. Успокоювати, усувати епорозуміння, припиняти сварки. Молодята найперше ся сварили а потім ся лагодили. 2. Усувати пошкодження, ладнати, робити придатним для дальшої праці … Словник лемківскої говірки